Класичні бойові мистецтва – це різні системи єдиноборств, часто східного походження, покликані розвинути навички самозахисту. У цю групу відносять бойове самбо, тхеквондо (корейське бойове мистецтво), карате (японське бойове мистецтво, система захисту і нападу), ушу ― ( це східне бойове мистецтво), дзюдо (японське бойове мистецтво), айкідо – (сучасний японський комплекс фізичних та духовних практик), а також фехтування, бокс, кікбоксинг і т.п. Батьки часто побоюються віддавати дитину на бойові мистецтва, бо вважають цей вид спорту жорстоким. Між тим, фахівці запевняють, що, наприклад, ні дзюдо, ні карате не покликані виховувати у дитині агресію. Навпаки, більшість бойових мистецтв вчать боротися і перемагати негативні емоції, бути стриманим і сконцентрованим. Деякі фахівці стверджують, що бойові мистецтва маленьким дітям підходять навіть більше, ніж командні види спорту.

Як правило, бойові мистецтва – це переважно чоловічий вид спорту, але якщо дівчинка проявила до них інтерес, то її краще віддати на дзюдо, ушу, тхеквондо або капоейри (капоейра ― афробразильське бойове мистецтво з елементами танцю, музики і акробатики). У більшість секцій приймають з 7 років, виняток – бокс, куди беруть тільки після 12-річного віку. Чим молодша дитина, тим важливіше вибирати для неї варіант з мінімумом ударних технік, наприклад, айкідо(японське бойове мистецтво). Під час бойових занять високий ризик отримати струс мозку, пошкодження лицьових хрящів, очей. Травми такого типу діти переносять набагато гірше, ніж дорослі. Бойові мистецтва не підходять для дітей з поганим зором, захворюваннями хребта або серцево-судинної системи.